Методичні рекомендації педагогам і батькам по роботі:

З гіперактивною дитиною:
1 Уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що ій заманеться, але не можна і все забороняти;
2 Своєю поведінкою показуйте дитині приклад: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує вас у своїй поведінці;
3 Використовуйте тактильний контакт;
4 Вчить доводити почате до кінця;
5 Пам’ятайте, що істеричні приступи найчастіше пов’язані з прагненням звернути на себе увагу або викликати жалість і співчуття. Не треба потурати дитині й змінювати свої вимоги. Коли дитина заспокоїться, поясніть їй , чому ви вчинили так, а не інакше.

З конфліктною дитиною:
1 Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба тактовно коригувати недружні погляди одне на одного або бурмотіння чого – небудь з образою собі під ніс;
2 Не прагніть припинити сварку, а об’єктивно розібратися в причинах;
3 Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

З тривожною дитиною:
1 Уникайте змагань і будь – яких видів роботи на швидкість виконання;
2 Не порівнюйте дитину з іншими дітьми;
3 Використовуйте тактильний контакт, вправи на релаксацію;
4 Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.

Із замкнутою дитиною:
1 Приймайте дитину такою, якою вона є, дотримуйтесь розпорядку та ритму життя дитини;
2 Підкреслюйте переваги та користь спілкування;
3 Намагайтеся самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується;
4 Навчиться помічати вербальні та невербальні сигнали дитини, що свідчать про її дискомфорт;
5 Уникати перевтомлення дитини.

З агресивною дитиною:
1 Пам’ятайте, що заборона й підвищення голосу – неефективні способи подолання агресивності;
2 Демонструйте модель неагресивної поведінки;
3 Навчайте розпізнаванню власного емоційного стану та стану оточуючих людей;
4 Розвивайте здібності к емпатії;
5 Розширюйте поведінковий репертуар дитини;
6 Відпрацьовуйте навички реагування в конфліктних ситуаціях;
7 Навчайте брати відповідальність на себе;
8 Покарання не повинні принижувати дитину.

З важковиховуваними:
1 Надати своєчасну психолого-педагогічну підтримку дитині, яка опинилася в складній життєвій ситуації;
2 Сприяти формуванню в дітей і підлітків «здорових» моделей способу життя, що надають можливості для реалізації особистісного потенціалу;
3 Залучити до виховного процесу школи представників громадськості.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА ЩОДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ СФЕРИ УЧНІВ

УВАГА

1. Включайте в заняття завдання, що потребують тривалого зосередження: намалювати місто, побудувати складний зміст, прослухати і переказати казку тощо.
2. Частіше пропонуйте дітям, особливо з низьким показником розвитку уваги, вправи Коректурних проб: у газеті, у старій книзі на одній зі сторінок закреслювати олівцем всі букви «а», намагаючись не пропускати їх (завдання поступово можна ускладнити, попросивши дитину закреслити всі букви «а», обвести у кружечок всі букви «к», підкресливши всі букви «о»).
3. Пропонуйте дітям: повторювати слова, цифри, речення, сказані вами; незакінчені фрази, які потрібно закінчити; запитання, на які необхідно відповісти, заохочуючи тих дітей, хто намагається частіше відповідати на них.
4. Вчіть порівнювати, аналізувати зразок і результати своєї або чужої роботи, знаходити і виправляти помилки.
5. На уроках у школі від дітей потрібно швидке переключення уваги з одного виду діяльності на інший. Цю властивість уваги можна формувати за допомогою рухових вправ. Дитина повинна починати, виконувати й закінчувати свої дії за командою дорослого, швидко переходячи від одного виду рухів до іншого: стрибати, зупинятися, крокувати тощо.

МИСЛЕННЯ

Розумовий процес складається з низки операцій. Найпоширеніші з них: аналіз, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення, класифікація. Найчастіше більшість із них не усвідомлюються. Тому для того, щоб дитина активно володіла розумовими операціями, їх треба виділити, довести до рівня усвідомлення і спеціально навчити. 1. Включайте в заняття завдання на: порівняння пари предметів або явищ, знаходження подібності й відмінності між ними; класифікацію, узагальнення різних предметів за загальними ознаками; знаходження «зайвого» слова або зображення, не пов’язаного загальною ознакою з іншими; складання цілого з частин (розрізні картинки); послідовне розкладання картиною і складання розповіді за ними; усвідомлення закономірностей (розглянути орнамент, візерунок, продовжити його); завдання на кмітливість, логічні міркування тощо.
2. Заняття з малювання, ліплення, виготовлення різних виробів повинні не тільки включати копіювання зразка і відпрацьовування окремих графічних навичок, а й розвивати вміння планомірно досліджувати предмети, фантазувати, уявляти.
3. Розширюйте кругозір дітей, їх основні уявлення про природні, соціальні явища, нагромаджуйте в дітей знання і враження, обговорюючи з ними прочитані книжки, аналізуючи поведінку людей.

ПАМ'ЯТЬ

1. Пояснюючи дітям новий матеріал і повторюючи пройдений, сполучіть словесне пояснення з наочність або із зображення тих предметів або явищ, про які йдеться, використовуйте малюнки, таблиці, схеми (особливо для дітей із доброю зоровою пам’яттю).
2. До дітей з недостатньо добре розвиненою слуховою пам’яттю не6хідний індивідуальний підхід: опора не тільки на слух, а й на інші органи чуттів (зір, нюх, дотик).
3. Для поліпшення процесу пам’яті виховуйте в дітей прийоми осмисленого запам’ятовування і пригадування, уміння: аналізувати, виділяти у предметах зв’язки, ознаки, порівнювати предмети та явища між собою, знаходити в них подібності й відмінності; здійснювати узагальнення, поєднувати різні предмети за якимись загальними ознаками; класифікувати предмети та явища на основі узагальнення; встановлювати значеннєві зв’язки між пропонованими об’єктами для завчання й навколишніми предметами.
4. Включайте ігри і вправи для розвитку пам’яті в кожне заняття.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПСИХОЛОГА З РОЗВИТКУ ПАМ’ЯТІ ДЛЯ ДІТЕЙ

1. Вчи з бажанням знати і пам’ятати.
2. Ретельно аналізуй і осмислюй весь матеріал, який запам’ятовуєш.
3. Використовую під час запам’ятовування плани, схеми, смислові опори, проблемні ситуації тощо.
4. Запам’ятовуй матеріал частинами.
5. Краще вчи по одній годині сім днів, ніж сім годин за один день.
6. Чергуй види діяльності: складні завдання та прості, працю й відпочинок. Після математики читай, після письма – малюй, краще запам’ятовується різноманітне.
7. Переказуй матеріал, став собі запитання і відповідай на них.
8. Якщо отримав завдання у вівторок, а відповідати потрібно в п’ятницю, не чекай четверга: вчи одразу, а в четвер тільки повтори.
9. Використовуй свої знання в діяльності.
10. Пам’ятай, що краще запам’ятовується початок і кінець, гірше – середина. Тож на середині уроку спробуй бути більш уважнішим.
11. Краще запам’ятовується логічно пов'язаний матеріал, ніж окремі слова.

Як сподобатися людям

1. Виявляйте щиру зацікавленість іншими людьми.
2. Усміхайтеся.
3. Пам’ятайте, що немає для людини звуку значимішого й приємнішого, ніж звук власного імені. Називайте людину на ім’я.
4. Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших до розмови про них самих.
5. Говоріть про речі, які цікавлять вашого співрозмовника.
6. Давайте людям відчути їхню власну значимість – і робіть це щиро.

Правила ведення суперечки

1. Будьте терплячими до недоліків інших людей.
2. Прагніть до згоди; але не бійтеся розбіжності.
3. Не сперечайтеся через дрібниці.
4. Не сперечайтеся з тими, з ким сперечатися даремно.
5. Не сперечайтеся з тими, кому важливіше посперечатися, а не вирішити проблему.
6. Ніколи не починайте суперечки, якщо ви щось дійсно хочете з’ясувати.
7. Намагайтеся не перемогти, а знайти істину.
8. Використовуйте діалог за методом Сократа: свою думку розділіть на маленькі частинки й кожну подайте у формі запитання, що передбачає коротку, просту і заздалегідь передбачувану відповідь.